Зведений каталог Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича та бібліотек Житомирської області

821.161.2(477.42)
О-76

Остапенко, Борис Васильович.
Острів Вольності на Унаві [] : нариси, поезія / Б. В. Остапенко ; ред. Б. В. Остапенко. - Житомир : Рута, 2014. - 148 с. : портр., рис., фот., фот.цв. - Бібліогр.: с.146. - ISBN 978-617-581-218-1 : 28.00 грн

УДК

821.161.2(477.42)

ББК 84.4УКР6-4Ж
Рубрики:

Кл.слова (ненормовані):
КІЛОВКА -- КИЛОВКА -- ЖИТОМИРСКАЯ ОБЛАСТЬ -- ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
Анотація: Здається, небагато в Україні було таких сіл, як Кіловка (нині Миролюбівка) Попільнянського району на Житомирщині. Адже Бог колись дарував йому пісню, неначе птахові крила для польоту. Воістину, як крилатий птах не може обходитися без високості неба, так і це село, крильми якого були українська народна пісня та музика, не могло жити без волі. Про те, як його земляки крізь усе XX століття пронесли в серцях мрію про волю та незалежність України, як боролися і віддавали за них життя, розповідається в книжці уродженця цього села Бориса Остапенка.

Утримувачі документа:
Олевська ЦРБ

Дод.точки доступу:
Остапенко, Борис Васильович \ред.\
Примірників всього: 1
АБ (1)
Свободны: АБ (1)
Знайти схожі

821.161.2(477.42)
О-76

Остапенко, Борис Васильович.
Уведення до храму [] : вибрані поезії / Б. В. Остапенко ; ред. Б. В. Остапенко. - Житомир : Пасічник, 2008. - 232 с. : рис. - Бібліогр.: с.224-230. - ISBN 978-966-2936-30-8 : 10.00 грн

УДК

821.161.2(477.42)

ББК 84.4УКР6-4Ж
Рубрики:

Кл.слова (ненормовані):
ЛІРИКА -- ЛИРИКА
Анотація: Б. Остапенку судилося прийти в цей світ на свято Введення до Храму. Але в назві книжки слова ці переосмислені. Вічним храмам постає тут природа. Усе, що під його блакитним куполом: рідні поля та луки, сади і переліски, кожен ручай і кожна стеблшіка — змальовані в поезіях так тонко й проникливо, що за всім відчуваються живі голоси, барви та пахощі української землі. І в цей храм потрібно заходити побожно, з чистм серцем. Бо якщо і далі діяти за горезвісним радянським девізом. цинічно сформульованим І. Мічуріним (що, мовляв, де не можемо ждати милостей від природи, взяти їх у неї — наше завдання), — цей вічний храм незабаром розвалиться, поховавши усіх нас під руїнами.

Утримувачі документа:
Олевська ЦРБ

Дод.точки доступу:
Остапенко, Борис Васильович \ред.\
Примірників всього: 1
АБ (1)
Свободны: АБ (1)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)